Шкільний психолог
Як правильно планувати час під час карантину
Корисні підказки:
Карантин — річ, звичайно, несподівана. Але цей час дистанційного навчання можна використати не тільки для захисту здоров'я, а ще й для тренування навички планування справ. Пропонуємо вам поради, що допоможуть вам плідно працювати протягом цього часу. А головне — встигнути відпочити.
Перша порада: свій ранок починайте в звичний для вас час. Ніжитися в ліжку будемо, як зазвичай, у вихідні дні.
Друга порада: покладіть перед собою чистий папір, це буде ваш лист-план. Запишіть у два рядки: першочергове (наприклад: зарядка — півгодини, душ — 10 хвилин, сніданок — 10 хвилин, прочитати електрону пошту — 5 хвилин та інше) та другорядне (погуляти з собакою/кішкою — півгодини, увійти в соцмережі та поспілкуватись із друзями — 20 хвилин та інше). Починайте свій день З ВАЖЛИВОГО!
Третя порада: на кожне робоче завдання виділяйте час для його виконання (20-30 хвилин) та для ОБОВ'ЯЗКОВОГО ВІДПОЧИНКУ (15-20 хвилин).
Четверта порада: виконуючи завдання, уважно читайте умови та користуйтесь короткими записами головних слів/думок. Це вам допоможе зосередитися на важливому в завданні. Якщо щось стало незрозуміло, не зволікайте. Лист або дзвінок другу/викладачеві стане в нагоді. Приємне спілкування та корисна порада допоможуть вирішити будь-яке завдання.
П'ята порада: відмітьте у вашому листі-плані виконані заплановані дії. Похваліть себе та приступайте до списку справ другої колонки, обов'язково відпочиваючи після виконаного завдання.
Безпека в Інтернеті
Кожна сучасна людина, щодня проводить час в інтернеті. Але інтернет – це не тільки джерело інформації і можливість спілкуватися на відстані, але і загроза комп’ютерної безпеки. Ви можете завантажити з мережі комп’ютерний вірус, ваш обліковий запис або адресу електронної пошти, може взломати зловмисник. Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини. Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.
Існують основні симптоми Інтернет-залежності:
1. Нав'язливе бажання перевірити e-mail.
2. Постійне очікування наступного виходу в Інтернет.
3. Людина надає перевагу віртуальному спілкуванню, ніж спілкуванню з друзями і близькими.
4. Інформаційне перевантаження – непереборне бажання пошуку інформації в Інтернеті або веб-серфінг.
5. Прагнення грати в мережеві ігри, прихильність до онлайн-аукціонів та Інтернет-магазинів.
Найпоширенішими загрозами для дітей в Інтернеті є:
- спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї);
- розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, контакти, дані кредитних карток, номер ителефонів);
- кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків;
- загроза зараження ПК вірусами різної категорії, небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями тощо.
Пам’ятай: спілкування в Інтернеті не є твоїм обов’язком, тому якщо тобі це більше не подобається або тебе лякають твої Інтернет-друзі, то лише вимкни комп’ютер і не повертайся більше до спілкування онлайн!
Про тривогу!
На сьогодні в умовах загальної паніки, у кожного з нас є поважні причини для тривоги. Когось лякає абсолютне нерозуміння того, що чекає на нього в майбутньому, когось – фінансова невпевненість або здоров'я своїх рідних. Для того, щоб елементарно вберегти вашу нервову систему, необхідно знати, що тривога буває непродуктивною та продуктивною, а також розуміти, як першу трансформувати в останню.
• Продуктивна тривога завжди штовхає нас до реальних дій та шукає відповіді на питання , що я можу зробити, щоб вирішити певну проблему або мінімізувати шанс її негативного результату.
«Я переживаю через коронавірус та дію: дотримуюся рекомендацій МОЗ України, заходів карантину, працюю вдома тощо. Ці дії знижують мої ризики».
• У свою чергу, непродуктивна тривога змушує думати «А раптом що...».
«А раптом влада надає недостовірну інформацію щодо кількості хворих, щоб не поширювати паніку серед населення?».
Припустімо, що так. І що тоді? Як це вплине конкретно на ваші дії? Ніяк, адже в будь-якому випадку вам також доведеться дотримуватися рекомендацій МОЗ України та правил карантину.
«А раптом я захворію...?». Звичайно, ризик є, та саме для того, щоб цього не сталося, потрібно дотримуватися тих самих рекомендацій.
Коли ви замислюєтеся над питаннями, які взагалі не здатні контролювати, ви берете участь в марній розумовій діяльності, яка заважає вчиняти ті дії, які дійсно можуть допомогти.
• Тож, нам необхідно навчитися трансформувати непродуктивну тривогу у продуктивну.
Замість «А раптом моя бабуся захворіє?» – «Що я можу зробити, щоб цього не сталося?». Розповісти бабусі про рекомендації та дотримуватися їх самостійно, щоб убезпечити її. Забезпечити її продуктами, ліками, щоб знизити ризики інфікування.
Коли ми діємо для рішення проблеми – стає спокійніше.
Та важливо розуміти, що в умовах сьогоднішньої ситуації дотримуватися рекомендацій – одна справа, а постійно гуглити та перебувати всередині інформаційного потоку, де тільки й чутно про коронавірус, кількість інфікованих та загиблих – зовсім інша. Звузьте потік інформації до одного достовірного джерела для загального ознайомлення з тим, що відбувається сьогодні.
Зберігайте спокій та дотримуйтеся усіх необхідних рекомендацій. Карантин – чудовий шанс зробити те, на що вже давно бракувало часу.
